Словарь української мови (1924)/сійник

by Борис Грінченко

◀ сійка

Словарь української мови Борис Грінченко С сійник

сік ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сі́йник, ка, м. = Сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екат. у. (Залюб.).