Словарь української мови (1924)/сікти
| ◀ сіконути | Словарь української мови С сікти |
сіктися ▶ |
|
Сі́кти, січу́, че́ш, одн. в. сікну́ти, ну́, не́ш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. Січе́ й руба́. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.