Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіктися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіктися
Берлін: Українське слово, 1924

Сі́ктися, січу́ся, че́шся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.