Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіпати
Берлін: Українське слово, 1924

Сіпати, паю, єш, одн. в. сіпну́ти, пну́, не́ш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.