Словарь української мови (1924)/сіпанина
| ◀ сіпака | Словарь української мови С сіпанина |
сіпати ▶ |
|
Сіпани́на, ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.