Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сіпанина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сіпанина
Берлін: Українське слово, 1924

Сіпани́на, ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.