Словарь української мови (1924)/сіпанина

by Борис Грінченко

◀ сіпака

Словарь української мови Борис Грінченко С сіпанина

сіпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сіпани́на, ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.