Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тараракання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тараракання
Берлін: Українське слово, 1924

Тарара́кання, ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.