Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тернувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тернувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тернува́ти, ну́ю, єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.у.