Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тернути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тернути
Берлін: Українське слово, 1924

Терну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.