Словарь української мови (1924)/тимфа
Зовнішній вигляд
◀ тимуль | Словарь української мови Т тимфа |
тимчасовий ▶ |
|
Ти́мфа, фи, ж. = Пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн їм ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.