Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тимфа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тимфа
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́мфа, фи, ж. = Пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн їм ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.