Словарь української мови (1924)/тиння

by Борис Грінченко

◀ тинити

Словарь української мови Борис Грінченко Т тиння

тинок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ти́ння, ня, с. Соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. КС. 1883. II. 391. Вишня у тинню росте. Борз. у. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами. Шевч.