Словарь української мови (1924)/тирчати

by Борис Грінченко

◀ тирчак

Словарь української мови Борис Грінченко Т тирчати

тирша ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тирча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) = Стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.