Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тичина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тичина
Берлін: Українське слово, 1924

Тичи́на, ни, ж. = Тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 484. Ум. Тичи́нка, тичи́нонька, тичи́ночка.