Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ткаля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
ткаля
Берлін: Українське слово, 1924

Тка́ля, лі, ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. I. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.