Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тішитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тішитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ті́шитися, шуся, шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.