Словарь української мови (1924)/топіль
| ◀ топитися | Словарь української мови Т топіль |
топілька ▶ |
|
Топі́ль, пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.
| ◀ топитися | Словарь української мови Борис Грінченко Т топіль |
топілька ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топіль
Борис Грінченко
1924
Топі́ль, пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.