Словарь української мови (1924)/треба

by Борис Грінченко

◀ треа

Словарь української мови Борис Грінченко Т треба

требити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тре́ба, нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Нп. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. I. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.