Словарь української мови (1924)/требити
| ◀ треба | Словарь української мови Т требити |
требіж ▶ |
|
Треби́ти, блю́, би́ш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
| ◀ треба | Словарь української мови Борис Грінченко Т требити |
требіж ▶ |
|
Словарь української мови — Т
требити
Борис Грінченко
1924
Треби́ти, блю́, би́ш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.