Словарь української мови (1924)/требно
| ◀ требник | Словарь української мови Т требно |
требувати ▶ |
|
Тре́бно, нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
| ◀ требник | Словарь української мови Борис Грінченко Т требно |
требувати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
требно
Борис Грінченко
1924
Тре́бно, нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.