Словарь української мови (1924)/тройчатий
Зовнішній вигляд
◀ тройчастий | Словарь української мови Т тройчатий |
тройчатка ▶ |
|
Тройча́тий, а, е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).