Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тройчатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тройчатий
Берлін: Українське слово, 1924

Тройча́тий, а, е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).