Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тройчатка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тройчатка
Берлін: Українське слово, 1924

Тройча́тка, ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.