Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тройчистий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тройчистий
Берлін: Українське слово, 1924

Тройчи́стий, а, е. 1) Троичный. Шейк. 2) Тройчи́сте зі́лля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.