Словарь української мови (1924)/трок
Зовнішній вигляд
◀ тройчистий | Словарь української мови Т трок |
трон ▶ |
|
Трок, ку, м., употребл. также и только во мн. ч. Торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.