Словарь української мови (1924)/трут

by Борис Грінченко

◀ труськом

Словарь української мови Борис Грінченко Т трут

трута ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трут, та, м. 1) = Трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71.