Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трута

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трута
Берлін: Українське слово, 1924

Тру́та, ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Шевч. Тру́та-зі́лля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Лукаш. 150. Ум. Тру́тка.