Словарь української мови (1924)/трібувати
| ◀ трібний | Словарь української мови Т трібувати |
трівати ▶ |
|
Трібува́ти, бую, єш, гл. = Требувати. Вх. Лем. 475.
| ◀ трібний | Словарь української мови Борис Грінченко Т трібувати |
трівати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
трібувати
Борис Грінченко
1924
Трібува́ти, бую, єш, гл. = Требувати. Вх. Лем. 475.