Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трівожити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трівожити
Берлін: Українське слово, 1924

Тріво́жити, жу, жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.