Словарь української мови (1924)/трійчак
Зовнішній вигляд
◀ трійця | Словарь української мови Т трійчак |
трійчичка ▶ |
|
Трійча́к, ка́, м., а чаще во мн. Трійчаки́ = Тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатериносл. у.