Словарь української мови (1924)/тріпотатися

by Борис Грінченко

◀ тріпотати

Словарь української мови Борис Грінченко Т тріпотатися

тріпотіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тріпота́тися, чу́ся, чешся, гл. 1) = Трепотатися. Каже вовк: „А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться“? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати втікати. Гол.