Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тріпотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тріпотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Тріпоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Трепотіти. Готур здойметься, тріпотит крилами, гутит. Шейк.