Словарь української мови (1924)/тудою
Зовнішній вигляд
◀ тудіка | Словарь української мови Т тудою |
туж ▶ |
|
Тудо́ю, нар. Въ ту сторону, тою дорогою. МВ. (КС. 1902. X. 142) Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Рудч. Ск. II. 98. См. Сюдою.