Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туж

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туж
Берлін: Українське слово, 1924

Туж, нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).