Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туз
Берлін: Українське слово, 1924

Туз, за́, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.