Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тузати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тузати
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́зати, заю, єш, гл. Бить, тузить.