Словарь української мови (1924)/тулук
| ◀ тулубець | Словарь української мови Т тулук |
тулумбас ▶ |
|
Тулу́к, ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
| ◀ тулубець | Словарь української мови Борис Грінченко Т тулук |
тулумбас ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тулук
Борис Грінченко
1924
Тулу́к, ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.