Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупий
Берлін: Українське слово, 1924

Тупи́й, а́, е́. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.