Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупик
Берлін: Українське слово, 1924

Тупи́к, ка́, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.