Словарь української мови (1924)/тупити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупити
Берлін: Українське слово, 1924

Тупи́ти, плю́, пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?