Словарь української мови (1924)/тупнути
Зовнішній вигляд
◀ тупкувати | Словарь української мови Т тупнути |
тупо ▶ |
|
Ту́пнути, ну, неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.