Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тупкува́ти, ку́ю, єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.