Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупотати
Берлін: Українське слово, 1924

Тупота́ти, чу́, чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.