Словарь української мови (1924)/тупотіння

by Борис Грінченко

◀ тупотати

Словарь української мови Борис Грінченко Т тупотіння

тупотіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тупоті́ння, ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.