Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупотіння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупотіння
Берлін: Українське слово, 1924

Тупоті́ння, ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.