Словарь української мови (1924)/тупотіти
| ◀ тупотіння | Словарь української мови Т тупотіти |
тупотня ▶ |
|
Тупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Нп.
| ◀ тупотіння | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупотіти |
тупотня ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупотіти
Борис Грінченко
1924
Тупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Нп.