Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тупотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Тупоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Нп.