Словарь української мови (1924)/тупотня
| ◀ тупотіти | Словарь української мови Т тупотня |
тупотнява ▶ |
|
Тупотня́, ні́, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
| ◀ тупотіти | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупотня |
тупотнява ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупотня
Борис Грінченко
1924
Тупотня́, ні́, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.