Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туркало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туркало
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́ркало, ла, с. 1) = Туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.