Словарь української мови (1924)/туркання
Зовнішній вигляд
◀ туркало | Словарь української мови Т туркання |
туркати ▶ |
|
Ту́ркання, ня, с. 1) Воркованіе горлицы, ту́ркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчини туркання. Чуб. II. 434.