Словарь української мови (1924)/турко
| ◀ туркіт | Словарь української мови Т турко |
туркот ▶ |
|
Турко, ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
| ◀ туркіт | Словарь української мови Борис Грінченко Т турко |
туркот ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турко
Борис Грінченко
1924
Турко, ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.