Словарь української мови (1924)/турувати

by Борис Грінченко

◀ туртус

Словарь української мови Борис Грінченко Т турувати

турун ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Турува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.