Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туширити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туширити
Берлін: Українське слово, 1924

Туши́рити, рю́, риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью. Вх. Зн. 72.