Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тушити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тушити
Берлін: Українське слово, 1924

Туши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117.