Словарь української мови (1924)/тягота

by Борис Грінченко

◀ тягнишкіра

Словарь української мови Борис Грінченко Т тягота

тягти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тягота́, ти́, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Каменец. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.